Підвищена хвиляста поверхня Придніпровської височини зумовила те, що р.Тясмин в районі м. Кам’янка має вигляд каньйону.

 

 

Тясминський каньйон – цінна пам’ятка природи. Стрімкі, майже прямовидні скелі на лівому боці річки піднімаються вгору подекуди на 12-15 метрів. Скелі густо поросли молодим лісом з татарського та американського кленів, глоду та інших порід. Хоч вік цих насаджень невеликий, однак вони мають важливе протиерозійне і наукове значення. Тут зустрічаються рідкісні для області папороті – аспленій волосовидний, аспленій стінний, багатоніжка та цистоптерис ламкий.

 

 

Опис Тясминського каньйону був би не повний без згадки про мохи. Невеликі за розмірами і непомітні з висоти людського зросту ці рослини відіграють важливу роль у природі. З рідкісних сухолюбних видів мохів вчені відрізняють ентостодона угорського, який має обмежене поширення в Європі, а також сланцюваті печіночні мохи. Цікавою біологічною особливістю цих печіночників є те, що вони при несприятливих посушливих умовах згортаються у „трубочки” і в такому стані можуть перебувати багато років, не втрачаючи життєдіяльності.

 

 

Безперечно, що особливу наукову цінність Тясминського каньйону складає флора мохів гранітних скель, що зрошуються вапняковими водами. Український біолог А.С. Лазуренко відкрив і описав у цьому місці реліктовий комплекс мохів, котрі збереглися тут ще з льодовикового часу. Усі вони дуже рідкісні, а місцезнаходження десматадона українського - єдине в Україні.

 

 

Неабиякий інтерес викликає у ботаніків флора та рослинність степових схилів і ділянок степу, що розкинулись по обидва боки Тясмину. На степових схилах домінують ковилово-типчакові угрупування, які колись переважали в наших степах, а зараз збереглися лише подекуди. Крім таких характерних степових видів різнотрав’я, як рутвиця мала, вероніка австралійська, миколайчики сині, тут зростають і мало поширені в регіоні види - півники угорські, ковила волосиста (тирса), що занесені до „Червоної книги України”.

 

 

Оригінальний вигляд мають ділянки степу на пологих схилах з гранітними виходами - „лобами”. Вони майже скрізь вкриті типчаком і розетками молодила руського, яке рідко побачиш у такій кількості. В цьому угрупуванні зростають також властиві кам’янистим степам рослини - цибуля подільська, ауринія скельна, чебрець та інші. Заповнені гумусом тріщини скель заселяють ауринія скельна, тонконіг вузьколистий, а з кущів - кизильник чорноплідний.

 

Загалом Тясминський каньйон та степові схили і ділянки степу по обидва боки Тясмину являють собою цінний в науковому відношенні об’єкт. Тут зростає низка рідкісних видів мохів і судинних рослин. Це мальовничий ландшафт лісостепової зони України. У зв’язку з цим науковцями ставиться питання оголосити Тясминський каньйон пам’яткою природи державного значення.