|
|
Урочище „Чорний ліс”
Окрасою урочища є унікальне однойменне озеро-болото - найпівденніше в Україні сфангове болото, розміщене на межі степу й лісостепу, площею 2 га...
Урочище "Чорний ліс" розташоване на території Знам"янського та Олександрівського районів Кіровоградської області. Клімат урочища помірно-континентальний. На схемі агрокліматичного районування України північ цієї місцини віднесений до недостатньо вологої, теплої, а південь - до посушливої, дуже теплої зони країни.
Природні води регіону представлені правими притоками Дніпра - Інгульцем і Тясмином, на мижиріччі яких і розміщене урочище "Чорний ліс". Окрасою урочища є унікальне однойменне озеро-болото - найпівденніше в Україні сфангове болото, розміщене на межі степу й лісостепу, площею 2 га.
Утворення цього озера-болота пов"язане із накопиченням талої води у льодовиковий та постльодовиковий періоди. Воно включене до складу природно-заповідного фонду України у статусі гідрологічної пам"ятки природи загальнодержавного значення.
“Чорний ліс” унікальний:
-
як типовий приклад рівнинних лісостепових Східноєвропейських ландшафтів;
-
як класичний приклад одного з найбільших малозбережених масивів корінних грабово-дубових та дубових плакорних лісів лісостепових ландшафтів;
-
як осередок зі збереженим комплексом льодовикового рельєфу: прохідними долинами, валами кінцевих морен та ін.;
-
як ділянка, презентована найбільш південним на теренах України сфагновим озером-болотом з унікальним складом реліктової флори;
-
як місце розташування витоків однієї з найбільших річок України - Інгульця;
-
як осередок зростання 12 видів рослин з числа включених до Червоної книги України, близько 20 регіонально рідкісних видів флори та 6 типів фітоценозів з переліку Зеленої книги України;
-
як осередок поширення низки рідкісних видів тварин, зокрема, 25 видів з переліку Червоної книги України та 118 видів з числа занесених до охоронного списку Бернської конвенції;
-
як місце збереження низки історичних пам'яток загальнонаціональної цінності - курганів доби бронзи (ІІІ-ІІ ст. до Н.Х.), земляних валів й городищ праслов'янських племен Чорноліської культури (VІІІ ст. до Н.Х.) та ін.
|
