Якось в одного мудреця запитали — чи є на землі нетлінні цінності? Той відповів: «Так, є. Це — схід сонця». Хто вміє йому радіти, оцінить і все, що освячується його промінням. У Житомирі схід сонця найкраще зустрічати на південній околиці міста. З альтанки міського парку відкривається чудовий краєвид на Житомирський каньйон, де, закутий гранітними берегами, Тетерів розлився рукотворним водоймищем і безупинно шумить, спадаючи з греблі. Величні скелі, які розступилися, аби пропустити річку, житомирці здавна охрестили суто на людський лад. Правий берег іменований Чотирма Братами, Лівий — Головою Чацького.

 

 

Відразу кілька легенд тлумачать останню назву. Найвідоміша з них пов'язана з прізвищем відважного воїна, який, обороняючи колись місто від ординців, заманив за собою з верхівки гранітної брили у прірву сотні ворогів. Вірний кінь Чацького востаннє так кресонув копитом каміння, що від нього відколовся шмат, і маківка скелі уподобилася голові лицаря, стала вічним пам'ятником.

 

 

Ось як розповідає про неї видатний польський письменник Ігнацій Крашевський, котрий із літа 1853 до лютого 1860 мешкав у Житомирі. „Кам'янка вливається в Тетерів, що так само оточений скелями, і берег, який починається від того гирла, становить чудове місце для прогулянок. Річка тут була змушена колись з великою силою вигризати собі русло, яке нині глибоко вирує біля підніжжя розрубаних течією скель. Скелі ці кільканадцять сажнів висотою, подекуди оголені, порозбивані, зсунуті, нагромаджені в мальовничому неладі, сиві, червоні, жовті, замшілі, з деревами і темною водою на глибині ріки створюють образ, який маляр з великими труднощами здолає відтворити. В різних місцях із кількох пунктів це виглядає таким заворожуючим, що навіть ті, які добряче звикли до прекрасної природи і багато по світі блукали, не могли намилуватися дикою красою нашої околиці... Одна зі скель, яку добре видно здаля, являє собою досить доладнє погруддя чоловіка зі статечними рисами й великим носом. Місцеві жителі прозвали її «Скелею Чацького», на спомин про дорогу для Волині людину”.