Вона знаходиться на території першого на лівобережжі України національного природного парку «Святі Гори», який створений у 1997 році на території Слов`янського та Краснолиманського районів Донецької області на площі 40448 га.

 

 

Гряда крейдяних гір висотою до 237 м над рівнем моря утворилася понад 70 млн. років тому. Схили вкриті лісом, але зустрічаються і степові ділянки з рослинністю крейдяних відслонень. Місцями біліють крейдяні схили та уривчасті скелі.

 

На крейдяних горах розташована скарбниця Донеччини – колишній державний ландшафтний заказник площею 1000 га, один із 15 природно-заповідних об`єктів, які ввійшли до складу НПП «Святі Гори» і займають площу 4468 га, тобто більше 10% території парку.

 

 

Ще з давніх часів крейдяні гори привертали увагу дослідників, оскільки їх флора різко відрізняється від флори прилеглих територій. Тут є реліктові та ендемічні рослини, які мають невеликий ареал, а також багато дуже рідкісних рослин з розірваними ареалами, поширених в основному на півдні та сході країни.

 

Значний інтерес являє геологія цієї місцевості. На значній глибині тут залягають вапняки юрської системи. На вапняках наявні відкладення рябих глинистих сланців, а на них – сірувато-зелений пісковик. Вони простягаються паралельно юрським вапнякам і посхило сходять під товщі крейди, яка обривається, створюючи кручі.

 

 

Розміщення крейдяних шарів у горах Артема дуже складне. В околицях с.Богородичного в нижній частині гір залягає крейда туронського ярусу, в якій Сіверський Донець проклав собі шлях. По схилах турон досягає товщі 10 м. Вище на південний захід на поверхню виходить крейда коньякського ярусу, в якому дуже багато щільного кременю; він захищає крейду від розмивання і створює горби. Місцями скелі з білої крейди коньякського ярусу виступають на висоті 50-60 м. Частково вони вкриті крейдяною сосною. Далі від річки по схилах балок відслонюється сантон – сірувато-зеленуватий глинистий мергель. Вгору по балках вище сантона залягає кампанський ярус. На його відслоненях фон утворюють чебрець крейдяний та самосил білоповстистий. Ще вище у верхів`ях балок на крейді цього ярусу з`являються байрачні гайки з дубом звичайним і липою серцелистою. По Дінцю за 2-3 км від с.Богородичного на поверхню виходять сеноманські породи, представлені пісковиками і пісками. Ще далі вверх по річці з`являються верхньоюрські поклади у вигляді жовтих вапняків, пісків та червонокольорових глин. Червонокольоровий суглинок вкриває крейдяні породи. Рельєф стає пологим, відслонень крейди вже нема і вся місцевість вкрита дубовим лісом.

 

Особливості рельєфу та кам`янистий субстрат, складний історичний розвиток рослинного покриву зумовили ендемізм цього району, сприяли збереженню багатьох цікавих рослин. Тут збереглись залишки третинної, льодовикової та післяльодовикової флори.

 

 

Найбільший інтерес у флорі території представляє крейдяна сосна – реліктова порода, яка дійшла до нас із дольодовикового періода. Ця порода являє собою виняткову наукову цінність і занесена до Червоних книг України та МСОП. Крім крейдяної сосни характер ландшафту визначають дубові насадження, ростуть ясен, клен, липа, лісова груша, яблуня, ліщина. Також є багато інших рідкісних, реліктових, ендемічних видів рослин. Так, можна зустріти реліктову березу дрібнолускову, скумпію звичайну, глід чорноплідний, барбарис звичайний. Дуже різноманітним є трав’яний покрив розріджених соснових деревостанів. Степові рослини: волошка руська, поникла шавлія, волосистий льон, разом із представниками крейдяної флори створюють мальовничу картину упродовж всього вегетаційного періоду. Крейдяні гори з унікальною крейдяною флорою ввійшли до складу заповідної зони та частково до зони регульованої рекреації НПП «Святі Гори».

 

 

 

На крейдяних горах росте велика кількість цінних лікувальних та декоративних рослин. В цілому флора ландшафтного заказника площею 1000 га нараховує 788 видів (з 364 родів та 94 родин) вищих рослин із 1008 видів, зростаючих на всій території НПП «Святі Гори». Охоронний статус мають 79 рідкісних видів. Тут зростають 14 «червонокнижних» видів із 48, відомих для флори парку (сосна крейдяна, дрік донський, ранник крейдяний, дворядник крейдяний, дзвінець крейдяний, громовик донський, пирій ковилолистий, шоломниця крейдяна, гісоп крейдяний, коручки темно-червона та морозниковидна, 3 види ковили). До Зеленої книги занесені 12 асоціацій з сосною крейдяною, дубом звичайним та скумпією звичайною.

 

 

Мальовничі природні ландшафти, незвичайна панорама крейдяних гір вздовж правого берега р. Сіверський Донець, єдині в Україні бори з реліктовою крейдяною сосною, унікальні сторічні плакорні і трьохсотрічні заплавні діброви, біорізноманіття флори та фауни, комплекс пам`яток історії і культури здавна приваблюють увагу вчених, відпочиваючих та туристів.