Острів „Хортиця” – найбільший острів на р. Дніпро (довжина 11,5 км, найбільша ширина – до 2,5 км), єдина комплексна історико-культурна та природна пам’ятка, що охоплює період історії людства від доби мезоліту (20-30 тис. до н.е.) до ХХ ст. На думку фахівців, утворення о. Хортиця зобов’язане давньому (більше 2 млн. років) геологічному розломові, в результаті якого Пра-Дніпро змінив напрямок своєї течії до заходу, створивши спочатку Старий Дніпро, а потім і Новий.

 

 

З метою збереження пам’ятних місць та відтворення природного середовища у 1965 році на території острова було створено історико-культурний заповідник, якому у 1993 році надано статусу Національний. У межах території заповідника розташований Загальногеологічний заказник загальнодержавного значення „Дніпровські пороги”, що входить до складу природно-заповідного фонду України.

 

 

Головною особливістю цієї території є поєднання ландшафтів підвищеного плато та долини р. Дніпро. Абсолютні позначки поверхні змінюються від 16 м до 39 м на південному сході острова і до 72-74 м у центрі острова (тобто перепад висот у межах острова сягає 58 м). В цілому ландшафти острова Хортиця є унікальними в Україні своєю багатою різноманітністю, несподіваною для такої відносно невеликої території.

 

   

Загалом поверхню острова утворюють кілька терас них рівнів. Різні рівні рельєфу, з яких складається поверхня острову Хортиця, наявність на більшій частині території лесових порід, інколи виходів на поверхню кристалічних порід і піщаних нашарувань алювію визначають собою розташування різноманітних сучасних ландшафтних комплексів острова, його урочищ і місцевостей та впливають на його біотичне різноманіття.

 

 

Унікальність Хортиці – в рідкісному сполученні на одній території різноманітних природних комплексів – плавневих лісів та луків, справжніх та петрофітних степів, скелястих відшарувань гранітів, балок, нагорних дібров, висячих боліт, озерних комплексів. Аналогів подібної за масштабами єдиної екосистеми, в якій степові ценози поєднуються з петрофітними (можливо, давніми), а також заплавними лісами, на Україні немає.

 

 

Природна рослинність збереглася приблизно на чверті території НЗ „Хортиця” і представлена 5 типами (степова, лісова, лучна, болотна, водна рослинність) і одним комплексом (літофільна рослинність). Інша частина зайнята штучними лісонасадженнями, садами та сільськогосподарськими культурами. Серед рослинних угруповань острову – 10 занесені до Зеленої книги України.

 

 

Флора вищих рослин Хортиці за списками, опублікованими у 1992 році, нараховує 1092 види. Основу вищих росли н на острові складають покритонасінні (97,9%) та голонасінні (1,5%), хвощеподібні та папоротеподібні разом складають лише 0,6%. На острові Хортиця зареєстровано 105 ендемічних (з них 16 дніпровських) та близько півтори сотні видів рідкісних рослин, що потребують охорони на різних рівнях. Серед них 4 занесені до Червоної книги МСОП, 28 – до Червоної книги України.

 

 

Різноманіття ландшафтів заповідника створило умови для формування на цій відносно незначній за площею території 5 типів природних (степовий, луговий, лісовий, болотяний, озерно-річковий) та 3 типів антропогенних (польовий, садово-парковий, селітебний) зооцентричних комплексів.

 

 

Досить багатою і своєрідною є фауна безхребетних острова Хортиця. За попередніми підрахунками фахівців вона налічує від 4 до 8 тисяч видів лише багатоклітинних організмів. Фауна наземних хребетних представлена 262 види, в тому числі 6 - земноводних, 9 - плазунів, 221 – птахів та 26 ссавців.

 

На території острова у різні роки зареєстровано ряд рідкісних та зникаючих видів хребетних, у тому числі занесених до Міжнародної Червоної книги (9 видів), Європейського Червоного списку (19 видів) та Червоної книги України (34 види).

 

 

Острів Хортиця має унікальні природні, історико-культурні, естетичні і рекреаційні ресурси, значну кількість рекреаційних споруд і об’єктів, досить розвинене рекреацій господарство, які дозволяють тут розвивати більше 9 видів екологічного туризму: екскурсії екологічним стежками, науково-пізнавальний туризм, пішохідний, спортивно-оздоровчий, велосипедний, кінний, водний, підводний, скелелазання, спортивне орієнтування тощо. На сучасному етапі НЗ „Хортиця” створює умови для розвитку тільки двох видів екологічного туризму: екскурсійно-пізнавального та оздоровчого.

 

 

На сьогодні співробітниками заповідника розроблено 8 екскурсійно-туристичних маршрутів, 7 з який носять екологічну спрямованість:

-         пішохідна екскурсія по північно-східній частині Хортиці „Там, де кінчаються пороги”;

-         тематична пішохідна екскурсія по східній частині „Сила духів”;

-         пішохідна екскурсія по західному узбережжю острова „За редутом – редут”;

-         екологічна пішохідна екскурсія „Оленячий ріг” (західне узбережжя);

-         тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом „Протовче” в південній частині острова;

-         тематична пішохідна екскурсія історико-меморіальним комплексом „Зорова могила”;

-         теплохідна екскурсія „Хвилями Дніпра-Славути”.

 

В заповіднику існує все необхідне для розвитку „м’якої” форми екологічного туризму як доповнення до традиційного курортно-пляжного або санаторно-курортного відпочинку. На його території розташовано 6 баз відпочинку, 8 санаторіїв-профілакторіїв, 1 молодіжний та 1 дитячий оздоровчий комплекс.