Річка Мокра Волноваха перетинає тут Південно-Донецький грабен та прямує далі на схід по Стильському грабену. В численних відслоненнях можна спостерігати розріз від докембрію (на південному заході, біля с. Миколаївка) до девону і карбону (на сході, в районі с. Стила).

 

Першою складовою Стильської геологічної пам’ятки природи слід вважати відслонення у другому від Миколаївки бічному яру на лівобережжі р. Мокра Волноваха, де в гирловій його частині відслонюються вивітрілі габро з ознаками інтенсивного метасоматозу, з прожилками лейкократового рожевого граніту.

 

 

Поряд відслонюються пісковики девону, контакт з якими схований під делювієм. Пісковики належать миколаївській світі живетського ярусу середнього девону.

 

За гирлом третього (від села) бічного яру з’являються численні виходи осадово-вулканогенних утворень девону, якими складені своєрідні горбисті форми рельєфу по берегу річки Маф-Хая, (що являє собою жерло палеовулкану девону, та інші). Покривні базальти та дайко-екструзивні тіла входять до складу спіліто-кератофірової формації і характеризуються значним різноманіттям складу. Базальти та їх похідні разом з різноманітними пірокластами відносяться до антонівської світи верхнього девону. В вулканічних покривах чітко відбиті „шарова” та стовпчаста окремості, часто спостерігаються лапілі та вулканічні бомби. Ізотопний вік базальтів, визначений калій-аргоновим методом, - 302-410 млн років. В районі с. Стила, в темно-сірих глинах з підлеглими туфами, містяться численні залишки рослин.

 

 

Вапняки турнейського ярусу нижнього карбону складають потужні виходи в гирлі б. Бузинова і представлені сірими та темно-сірими мікрозернистими, часто плямистими досить міцними вапняками з відбитками брахіопод. 

 

Об’єкт являє собою кращий розріз теригенно-вулканогенних відкладів девону та карбонатних відкладів карбону відкритого Донбасу.