7 Чудес України
7 чудес України
Новини
Застерігаємо від порушення
авторських прав


Пошук:  
   Сім природних чудес України
 Асканія-Нова

Асканія-Нова (біосферний заповідник, Херсонщина)

 
Софіївка Гранітно-степове Побужжя (регіонально-ландшафтний парк, Миколаївщина)
 
Дністровський каньйон Дністровський каньйон (Вінницька, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл., Чернівецька обл.)
 
Мармурова печера Мармурова печера (АР Крим)
 
Херсонес Таврійський Подільські Товтри (національний природний парк, Хмельниччина)
 
Хортиця Світязь (озеро, Волинь)
 
Хотинська фортеця Синевир (озеро, Закарпаття)
   Спецномінації
 
Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент (Крим)
 
Визначна пам'ятка духовної України Олешківські піски (Херсонщина)
 
Визначна пам'ятка новітньої історії Оптимістична печера (Тернопільщина)
   Сім чудес України
 

«Кам’янець»
Національний історико-архітектурний заповідник

 

Києво-Печерська Лавра
Православний монастир

 

Хотинська фортеця
Державний історико-архітектурний заповідник

 

Софіївка
Національний дендрологічний парк

 

Софія Київська
Всесвітньо відома пам'ятка архітектури

 

Херсонес Таврійський
Давнє місто-держава

 

Хортиця
Національний заповідник і найбільший острів на Дніпрі




Правий берег Київського водосховища


На правому крутому березі Київського водосховища розкрито найбільш повний у північній та центральній частині України розріз кайнозойських відкладів, потужність яких досягає 50 м...

Ці унікальні відслонення знаходяться у селах Нові та Старі Петрівці Вишгородського району Київської області.
 
Загальний вигляд відслонення кайнозойських відкладів
 
Загальний вигляд відслонення кайнозойських відкладів
 
1. Відслонення кайнозойських відкладів у с. Нові Петрівці
Це стратотипи новопетрівського та межигірського регіоярусів і парастратотипи берекського і обухівського регіоярусів з палеонтологічно обґрунтованою межею неогену та палеогену.
 
Четвертинні відклади:
-          ґрунт та суглинки лесовидні, палеві (потужність до 2,7 м).
Пліоцен. Товща червоно-бурих глин :
-          глина червоно-бура з вапняковими конкреціями (1,0 м).
Верхній міоцен. Товща строкатих глин :
-          глина строкатозабарвлена, з сіро-бурими та червоними плямами, пластична, щільна, з бобовинами та дендритами гідроокисів марганцю (2,0 м).
Нижній-середній міоцен. Новопетрівська світа :
-          пісок кварцовий, білий, дрібнозернистий, горизонтальношаруватий, пухкий; у нижній частині - з малопотужними лінзами (до 10 см) глин вуглистих, бурих. У покрівлі шару - пісковик кварцовий, світло-сірий з малиновими плямами, каолінистий. Загальна потужність до 14,0 м. В яру в пісковику спостерігаються скам’янілі ядра прісноводних молюсків.
 
Верхня частина відслонення кайнозойських відкладів
 
Верхній олігоцен. Берекська світа:
- пісок кварцовий світло-сірий до білого, переважно дрібнозернистий, з прошарками глини (до 2,0 м).
Нижній олігоцен. Межигірська світа:
-          пісок кварцовий з глауконітом, зеленувато-сірий, дрібнозернистий, пухкий, з малопотужними прошарками алевритів та глин (до 15,0 м), містить включення бурштину.
Верхній еоцен. Обухівська світа :
-          алеврит зеленувато-сірий, кварцово-глауконітовий, синювато-зелений, слюдистий, в’язкий, у покрівлі - пісковик глауконіт-кварцовий, озалізнений (видима потужність 10,0 м).
 
Фрагмент відслонення 
 
Це геологічна пам’ятка міжнародного рівня, має важливе наукове значення, потребує надання відповідного статусу та охорони.
 
2. Опорне відслонення палеогенових і неогенових відкладів у с. Старі Петрівці
На правому березі Київського водосховища, в берегових обривах висотою до 60м, на протязі більш як 4 км відслонюються кайнозойські відклади (зверху донизу):
 
Загальний вигляд опорного відслонення палеоген-неогенових відкладів
 
Четвертинні відклади:
-          ґрунт та суглинки лесовидні, сіро-палеві (потужність до 3,0 м);
-          суглинок моренний, червоно-бурий, сильно піщаний, з уламками кристалічних порід, у верхній частині - з лінзами бурого озалізненого піску (12,2 м).
Пліоцен. Товща червоно-бурих глин :
-          глина червоно-бура, з вапняковими конкреціями (2,0 м).
Верхній міоцен. Товща строкатих глин :
-          глина строката, сіра, з бурими та червоними плямами, пластична, з бобовинами гідроокисів марганцю (3,0 м).
Нижній-середній міоцен. Новопетрівська світа :
-          пісок кварцовий, білий, жовтувато-сірий, дрібнозернистий, місцями косошаруватий, каолінистий, пухкий. У верхній частині залягає шар (до 1 м) пісковику кварцового, сірого, слабозцементованого, каолінистого, в нижній – глина бура, вуглиста, піщаниста, з прошарками бурого вугілля (30,0 м).
Нижній олігоцен. Межигірська світа :
-          пісок кварцовий з глауконітом, зеленувато-сірий, дрібнозернистий, пухкий (10,0 м);
-          пісок глауконіто-кварцовий, сірувато-зелений, вохристо-зелений, кварцово-глауконітовий, різнозернистий, глинистий, у нижній частині - з лінзами та прошарками піску та пісковику кварцового бурого, темно-сірого. У піску глауконіто-кварцовому зустрічаються уламки бурштину різного кольору (жовтувато-коричневого, бурого, жовто-білого, жовтого та вишнево-жовтого) вагою до 5 г. Потужність описаного шару 6,0-17,5 м.
 
Фрагмент опорного відслонення палеоген-неогенових відкладів з елементами шаруватості
 
* Інформація надана Державною геологічною службою України




© 7 ЧУДЕС УКРАЇНИ. E-mail: info@7chudes.in.ua