В 3,5 км на південний схід від с.Соколине, долина р.Аузун-Узень прорізає північний схил Головного пасма Кримських гір і утворює каньйон, довжиною біля 3 км.

 

 

Верхів'я Каньйону знаходиться на північних схилах Ай-Петринської яйли, на висоті біля 800м, знижуючись на північ до відміток 500м. Майже прямовисні борти з верхньоюрських вапняків підносяться більш ніж на 300м.

 

 

У найбільш вузьких місцях ширина ущелини каньйону не перевищує 2-3м. Скелі іноді задраповані темно-зеленим плющем, а вгорі видно сосни, що примостились на запаморочливих скелястих обривах). Річка протікає по суцільному вапняковому ложу з верхньоюрських вапняків. Дно каньйону рясніє водоспадами, порогами, “котлами” і “ваннами” з чистою прозорою водою. Одна з ванн, глибиною біля 4м, носить назву «Ванна молодості».

 

 

У каньйоні зберігся рідкісний вид папоротника – листовик сколопендровий і дуже рідкісна орхідея – “венерин черевичок”. В каньйоні проростає єдиний у Криму гай реліктового тису. Каньйон увінчаний скельними кручами (Сторожова, Соснова та інш.), з яких відкриваються прекрасні краєвиди.

 

 

У формуванні Великого Каньйону істотна роль належить тектонічним порушенням. Саме долина Каньйону співпадає з зоною колізійного торошіння в вапняках. Безпосередньо шовна зона розлому протягується вздовж лівого борту Каньону поза уривистими скелями.