Місцерозташування: Судакський район, смт Коктебель, проміж смт. Коктебель і с.Курортне. З 1979 року — державний заповідник. Займає площу 22 кв. км від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.

 

Найвища вершина — гора Свята, 576 м над рівнем моря (за радянських часів називалася просто Карадаг). Хребти та вершини мають кримськотатарські назви: Хоба-Тепе (крим. Qoba Töpe - Вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya - Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Bağ - Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çeşme - Джерело невірних).  

 

Край, що досліджується вченими, являє собою унікальний природно-мінералогічний комплекс, завдяки вдалому поєднанню суші й моря, гір і рівнин, лісів, степу та напівпустелі. Тут виявлено більше тисячі видів рослин, в тому числі ендемічних. Відмічено більше 1632 видів метеликів, 199 видів птахів, 107 видів риб. На території станції створено музей природи Карадагу, є акваріум та дельфінарій. У заповіднику проводяться екскурсії по т.зв. екологічній тропі, протяжністю близько 7 км.

 

Карадаг являє собою декілька гряд, складених породами від ранньоюрського до пізньоюрського віку, що простежуються з південного заходу на північний схід. Прибережний хребет (Карагач - Хоба-Тепе - Кок-Кая) складений, переважно, вулканічними породами з вертикально падаючими і частково запрокинутими пластами і вулканічними покривами андезитів, туфів і туфобрекчій середньо-основного складу.

 

 

Туфобрекчії при вивітрюванні утворюють примхливі останці – «Король з королевою і супроводжуюча їх свита», «Чортів палець», масив «Фортеця».

 

 

 

Геологічна будова Хоба-Тепе дещо відрізняється від інших ділянок Карадагу наявністю жерлових вулканічних фацій – гілкоподібного нека натрових дацитів. В береговому скелястому обриві відкриваеться вертикальний розріз жерлової частини палеовулкану, на хр. Хоба-Тепе – окремі виходи паразитичних жерл (поперечний зріз) з лавами натрових дацитів що проривають товщу туфів і лав середньо-основного складу – “Чортів камін”.

 

 

На Карадазі поширені численні різноманітні оригінальні форми вивітрювання порід, що складені лавами, туфами, лавовими потоками, брекчіями, дайками. Тут зустрічається багато цінних мінералів – опал, сердолік, агат, халцедон, трас й ін.

 

Мальовничість Карадагу додають так звані «Золоті ворота» - грот-арка, складений магматичними породами стовпчастої будови.

 

 

Карадаг надзвичайно мальовничий, оспіваний поетами і художниками, овіяний легендами. Вулканічний масив Карадагу – унікальний пам'ятник вулканізму середньоюрського часу на території України.