Є розрізи таврійської, ескиординської та петропавловської світ (тріас-рання юра), які інтенсивно зім’яті у складки та розбиті розломами.

 

 

Вони перекриті полого падаючими пластами пісків, пісковиків та вапняків ранньої крейди з багатою викопною фауною коралів та їжаків. Ранньокрейдова трансгресія зрізає більш давні відклади й залягає в сучасних розрізах на вершинах столових гір-горбів (Шолудива, Довга, плато Патіль тощо), бронюючи їх.

 

 

Відклади пізньої крейди представлені білими мергелями та вапняками, які утворюють мальовничі схили гір (Біла). Бодрак перетинає пасмо другої гряди, яка складена простягнутими поперек долини горами-куестами. Вони мають подібну одна іншій будову. Зокрема Баклинська куеста складена біля підніжжя вапняками пізньої крейди, які змінюються палеогеновими устричними пісковиками та пісками, моховатковими та нумулітовими вапняками.

 

 

Вапняки розділені бахчисарайськими глинами та качинськими мергелями. Нумулітові вапняки вінчають розріз більш стійкими до вивітрювання та ерозії породами і сприяють утворенню своєрідного рельєфу.           

 

 

Моховаткові вапняки були горизонтом, в якому середньовічні жителі збудували печерне поселення, яке змушені були покинути після катастрофічного землетрусу. Зараз моховаткові та нумулітові вапняки розробляються, з них випилюють блоки, які використовують у будівництві.

 

 

Загалом описаний розріз має наукове та навчальне значення, тут проводять польові дослідження науковці та практику для студентів багатьох вузів. Тут можливе створення геологічного парку для краєзнавців та туристів.