7 чудес Полтави
Регіональні конкурси тривають…
До числа переможці конкурсу ”Сім чудес міста Полтави” увійшли: Кругла площа, Біла альтанка, Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, будівля колишнього Губернського земства, Спаська церква, Поле Полтавської битви, будинок Дворянського і Селянського банків.
Архітектурний Ансамбль Круглої площі
Ансамбль Круглої площі з пам’ятником Слави — невелика копія Дворцової площі Санкт-Петербурга з Александрійською колоною Монферрана. Його збудували як ”малий Петербург” на честь 100-річного ювілею Полтавської битви. Неподалік від місця, де стоїть монумент, 1709 року відбулася зустріч царя Петра I із захисниками Полтави. У будівлях Круглої площі розміщені дитяча Мала академія мистецтв, кінотеатр ім. Котляревського, міська рада, один із підрозділів міліції. Частину кадетського корпусу займає техуніверситет.
Біла Альтанка
Білу альтанку збудували на честь святкування 200-річчя Полтавської битви 1909-го на місці, де під час баталії був розташований Подільський сторожовий бастіон фортеці. За легендою, вона має форму підкови, бо на цьому місці кінь Петра І загубив підкову наступного дня після битви. А місцевий коваль швидко викував нову. Цар його похвалив і нагородив.
Під час окупації альтанку зруйнували німці й на її місці влаштували артилерійський пункт. 1954-го до 300-річчя возз’єднання України з Росією на її місці спорудили схожу за формами Ротонду дружби народів. На фронтоні були слова: ”Слава Союзу Радянському, слава, Слава Вітчизні народів-братів”. До 1100-річчя Полтави напис замінили словами письменника Івана Котляревського: ”Де згода в сімействі, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона”. Вона й досі офіційно іменується Ротондою дружби народів, хоча полтавці називають її Білою альтанкою.
Комплекс будівель Полтавського Хрестовозвиженського монастиря
На території Хрестовоздвиженського жіночого монастиря є храм — єдиний семибанний на Лівобережжі, що зберігся до сьогодні. До кінця ХVІІ ст. усі споруди монастиря були дерев’яними. 1695-го його зруйнували татари. Новий кам’яний собор відбудовували коштом полтавського полковника Василя Кочубея. Після його страти монастир добудовував син. У 1920–1930 роки в ньому був клуб залізничників, історичний архів, дитяча трудова колонія Народного комісаріату внутрішніх справ, гуртожиток та їдальня педінституту. Під час фашистської окупації община монахинь заснувала в колишньому чоловічому монастирі жіночий. Але 1960 року його знову закрили. Офіційно монастир став пам’яткою культури та старовини, хоча це не врятувало в радянські часи дзвіницю від підпалу підлітками, а одну з церков — від влаштування в ній автомайстерні.
Полтавський краєзнавчий музей (будинок губернського земства)
Будівля краєзнавчого музею торік у жовтні відсвяткувала 100-ліття з дня освячення. До 1920-х це був будинок губернського земства. Звели його в стилі українського модерну за проектом архітектора Василя Кричевського. Фасад прикрашають майолікові (глазуровані) герби повітів Полтавської губернії. Усередині приміщення оздоблене мальованим і різьбленим українським орнаментом.
Спаська церква
За переказами, після Полтавської битви в Спаській церкві відбувся молебень, на якому був присутній Петро І. На площі біля церкви 1709-го поховали загиблих захисників Полтавської фортеці. Парафіяни кажуть, храм має сильну енергетику.
Поле Полтавської битви
1909 року з ініціативи викладача історії Полтавського кадетського корпусу було відкрито музей на полі Полтавської битви. 1981 року музей історії Полтавської битви і комплекс пам'ятників, пов'язаних з Полтавською битвою, — оголошено державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви» з охоронною зоною історичного поля загальною площею 771,5 га. На сьогоднішній день державний історико-культурний заповідник "Поле Полтавської битви став значним культурним науково-методичним центром по вивченню історії України періоду ХVІІ-ХVІІІ століть в контексті європейської історії; 1994 року в музеї створено постійно діючу виставку «Козацька держава». Інтерес до діяльності заповідника проявляють засоби масової інформації України, Росії, Швеції та інших держав, науковці, громадськість. Заповідник «Поле Полтавської битви» єдиний в Україні входить до ІАМАМ — Міжнародної організації військово-історичних музеїв під егідою ЮНЕСКО, включений до всесвітнього туристичного маршруту.
Будинок Дворянського селянського банку
Сьогодні тут знаходиться управління СБУ в Полтавській області. Будівлю звели її на початку минулого століття в руському стилі для Дворянського і селянського банку. Фасад оздоблений мозаїчними панно, різнокольоровими керамічними вставками, скульптурами. 1943 року будівлю спалили. Відбудували 1948-го. Товариство політв’язнів і репресованих стверджує, що це було одне із місць, де комуністи розстрілювали українських патріотів.
фото з сайту www.poltava-photo.com/news/2009-05-19-39
|
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
