Заповідник Карадаг (в перекладі з тюркського – „Чорна гора”) – це гірський масив в Кримських горах, стародавній згаслий вулкан, який діяв 120—160 млн. років тому. Розташований в Криму у Судацькому районі між Коктебелем та селищем Курортним. З 1979 року — державний заповідник. Займає площу 22 кв. км від Коктебеля до селищ Щебетовка та Курортне.
Найвища вершина — гора Свята, 576 м над рівнем моря (за радянських часів називалася просто Карадаг). Хребти та вершини мають кримськотатарські назви: Хоба-Тепе (крим. Qoba Töpe – Вершина з печерами), Сюрю-Кая (крим. Süyrü Qaya – Гостра скеля). Є ущелина Гяур-Бах (крим. Gâvur Ba? – Сад невірних), джерело Гяур-Чешме (крим. Gâvur Çe?me – Джерело невірних).
Край, що досліджується вченими, являє собою унікальний природно-мінералогічний комплекс, завдяки вдалому поєднанню суші й моря, гір і рівнин, лісів, степу та напівпустелі. Тут виявлено більше тисячі видів рослин, в тому числі ендемічних. Відмічено більше 1632 видів метеликів, 199 видів птахів, 107 видів риб. На території станції створено музей природи Карадагу, є акваріум та дельфінарій. У заповіднику проводяться екскурсії по т.зв. екологічній тропі, протяжністю близько 7 км.
Карадаг являє собою декілька гряд, складених породами від ранньоюрського до пізньоюрського віку, що простежуються з південного заходу на північний схід. Прибережний хребет (Карагач – Хоба-Тепе – Кок-Кая) складений, переважно, вулканічними породами з вертикально падаючими і частково запрокинутими пластами і вулканічними покривами андезитів, туфів і туфобрекчій середньо-основного складу.
Туфобрекчії при вивітрюванні утворюють примхливі останці – «Король з королевою і супроводжуюча їх свита», «Чортів палець», масив «Фортеця».
Геологічна будова Хоба-Тепе дещо відрізняється від інших ділянок Карадагу наявністю жерлових вулканічних фацій – гілкоподібного нека натрових дацитів. В береговому скелястому обриві відкривається вертикальний розріз жерлової частини палеовулкану, на хр. Хоба-Тепе – окремі виходи паразитичних жерл (поперечний зріз) з лавами натрових дацитів що проривають товщу туфів і лав середньо-основного складу – “Чортів камін”.
На Карадазі поширені численні різноманітні оригінальні форми вивітрювання порід, що складені лавами, туфами, лавовими потоками, брекчіями, дайками. Тут зустрічається багато цінних мінералів – опал, сердолік, агат, халцедон, трас й ін.
Мальовничість Карадагу додають так звані «Золоті ворота» – грот-арка, складений магматичними породами стовпчастої будови.
Карадаг надзвичайно мальовничий, оспіваний поетами і художниками, овіяний легендами. Вулканічний масив Карадагу – унікальний пам’ятник вулканізму середньоюрського часу на території України.
* Інформація Державної геологічної служби України та Вікіпедії
