Володимир-Волинський

Область: Волинська

Володимир-Волинський як одне із найстаріших міст України має чим пишатись. Славетний сивочолий Володимир гордо здіймається над волинським градом, нагадуючи про свою значимість. Місто і нині звуть княжим, ще з тих давніх часів, коли були городища, величні церкви і дзвінкоголосі дзвони.

travel.tochka.net

travel.tochka.net

Перша згадка про Володимир-Волинський зафіксована на сторінках «Повісті минулих літ» у 988 році. Тоді київський князь Володимир Святославич передав місто в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду. Місто назвали на честь князя київського Володимира Великого.

Давня назва міста — Ладомир, а Володимир – називалось до російської окупації наприкінці XVIII ст. Нова влада перейменувала місто на Володимир-Волинський, щоб відрізнити його від російського Владимира на Клязьмі. За умовами Ризького мирного договору 1921 року місто увійшло до складу Польщі. Нова влада змінила назву міста, яке з 3 червня 1922 до вересня 1939 називалось Włodzimierz (Влодзімєж, Володимир). Більшовицька влада у вересні 1939 року назвала місто Володимир-Волинськ (пол. Włodzimierz Wołyński), а у 1944 році після вигнання гітлерівців повернула назву російського періоду — Володимир-Волинський.

Історичні споруди

Миколаївська церква

Миколаївська церква ukraina.turmir.com

Миколаївська церква. Фото з сайту ukraina.turmir.com

В 1780 роцi у Володимирi-Волинському була побудована каплиця св.Iосафата Кунцевича на кошти унiатського єпископа Порфирiя Скарбки Важинського. Каплиця побудована на мiсцi, де стояв будинок батькiв Iосафата Кунцевича. У 1800 роцi каплицю передано православнiй церквi i освячено iменем св.Миколая. В 1910р. церква виконувала функцiї цвинтарної каплицi, з 1914 до 1939 рокiв використовувалась, як парафiяльна. В архiтектурному планi – це типова одноповна безкупольна двокамерна церква, типова для архiтектури  України та Польщi 17-18 столiть.

Костел Iоакiма та Анни (монастир капуцинiв)

Костел Іоакима і Анни invtur.com.ua

Костел Іоакима і Анни. Фото з сайту invtur.com.ua

Перший костел Iоакiма та Анни побудований у 1554 роцi з дерева на пожертвування княгинi Анни Збаразької в 1751р. костел передано ордену капуцинiв. Кам’яний костел був побудований в 1752 роцi на мiсцi згорiлого дерев’яного. Кiлька разiв вiн горiв i знову вiдбудовувався. Так, наприклад, в 1853 роцi знову перебудовуються куполи веж костелу, сама будiвля була покрита бляхою i пофарбована. Костел Iоакiма i Анни побудований в стилi провiнцiйного пiзнього барокко ( Вiленське барокко). Це тринефна базилiкальна двовежова споруда з двоярусним центральним i одноярусними бiчними нефами. У 14 столiттi на хорах були розмiщенi невеликий дев’ятиголосний орган, нинi втрачений. За легендою, в 1794р. у монастирi капуцинiв були захованi державнi коштовностi Речi Посполитої.

Христорiздвяний собор ( колишнiй костел єзуїтiв Серце Iсуса)

Христоріздвяний собор starodavnij-volodymyr.com.ua

Христоріздвяний собор. Фото з сайту starodavnij-volodymyr.com.ua

Костел побудований в межах старого (окольного) мiста. Його схiдний тильний фасад виходить до заболоченої мiсцевостi. В 1718 р. Його будiвництво тривало 15 рокiв. У 1762 р. мiсiя отримала статус монастиря. В 1770 р. костел освячено пiд назвою “Серце Iсуса”. В 1773р. буллою папи Климента IХ орден єзуїтiв був скасований, а всi заклади ордену на територiї Польщi i Росiї закритi. В 1782р. Комiсiя Народної освiти передала право на костел ордену Василiан, а в 1840 р. внаслiдок переведення ордена у православ’я, монастир став православним (чоловiчим). З 1891року храм був резиденцiєю православних єпископiв. В 1921 роцi монастир i церкву передають римо-католицькiй єпархiї. Пiд час вiйни (1941-1945 р.р.) костел було пошкоджено вибухом бомби, а пiсля вiйни взято пiд охорону, як пам’ятник архiтектури. З 1983 р. почато ремонтно-реставрацiйнi роботи, побудовано в стилi пiзнього бароко. Костел однонефний, фасад має хвилясту форму, центральна пладина його вигнута, вежi виступають.

Собор Успiння Пресвятої Богоматерi

Собор Успіння Пресвятої Богоматері volyntravel.com.ua

Собор Успіння Пресвятої Богоматері. Фото зсайту volyntravel.com.ua

Побудований князем Мстиславом Iзясловичем в 1156-1160 роках. У цьому ж соборi вiн був i похований, про що свiдчить Iпатiвський лiтопис. При взяттi Володимира татаро-монголами в 1240 р. церква була “исполнена трупьями”, але як видно сильно не постраждала. Це єдина церква, яка збереглася з домонгольського часу на Волині. Храм служив усипальницею Волинських князiв та єпископiв. Тут похованi Василько Романович, його дружина Олена, його син Володимир Василькович. Успенський собор грав роль головного храму Волинi i в XIV i в XV столiттi. В 1491р. його було пошкоджено та пограбовано пiд час нападу татар, та вже в 1494 роцi вiдновлено. Тодi ж був побудований i єпископський замочок. В 1805 р. були невдалi спроби вiдновлення храму, але лише в 1885 р. почалася реальна дiяльнiсть по вiдновленню древнього храму. Стiни храму складенi з цегли (4,5х22х35,2см), так званi “плiнфи”. Деякi мають на поверхнi хвилястi полоси “розчеси”. Розчин вапняний, рожевий. Пiдлога встелена керамiчною плиткою прямокутної трикутної та ромбовидної форми, жовтого, зеленого, темно-коричневого i темно-синього кольорiв. При дослiдженнi було виявлено залишки фрескового розпису.                                                            

 Церква св.Василiя (ротонда) ХІІІ-ХVст.

io.ua

io.ua

За мiсцевими переказами князь Володимир, повертаючись з походу проти бiлих хорватiв в 992 р., зупинився в м.Володимир-Волинському, i тут в подяку Богу за вдалий похiд, наказав кожному iз своєї дружини принести по однiй цеглинi i таким чином за один день спорудив храм, який в честь його християнського iменi був освячений в iм’я святого Василiя. Коли i ким побудована нинiшня церква, невiдомо. На шифернiй дошцi, вмонтованiй в стiну з пiвнiчної сторони уцiлiв слов’янський напис, настiльки незрозумiлий, що з нього можна розiбрати тiльки три слова ” Помози Боже… княж” i число “670г”, що вiдповiдає 1194року. В 1844 роцi казною були видiленi грошi на вiдновлення церкви. Тодi ж з захiдної сторони була прибудована невелика кам’яна дзвiнниця, а церква i погост обнесенi кам’яною стiною. З давнього майна церкви зберiгся образ Св.Богоматерi, що був перенесений з (мiсцевої) Введенської церкви, яка знаходилась поруч i згорiла в 1859р. Василiанський монах Iгнатiй Кульчицький в своїй книзi “Specimen Ecclesiae Ruthenicis” (виданa в Римi у 1734р.) пише, що образ цей привезено з Грецiї, але коли та ким, невiдомо. Археологiчнi знахiдки бiля церкви – цегла, фрагменти рожевого цементу, шматки каменя з орнаментом, вказують на те, що на мiсцi Василiвської церкви iснувала бiльш рання споруда, деякi її частки ймовiрно були використанi при побудовi iснуючої церкви. Пiдтверджують дану версiю археологiчнi вiдкриття. Поруч св.Василiвської церкви в 1955 роцi в скверику, за кiлька крокiв вiд ротонди, професором М.Каргером були викопанi руїни невiдомого храму.

Домініканський монастир (1789)

Домініканський монастир ua.igotoworld.com

Домініканський монастир. Фото з сайту ua.igotoworld.com

Домініканський монастир був заснований в 1497 році великим литовським князем Олександром Ягеллончиком, а нинішній оборонний монастирський комплекс з Троїцьким костелом споруджений у 1789 році. Костел згорів під час великої пожежі в XIX столітті, а інші споруди монастиря, повністю позбавлені декору, були пристосовані для міських потреб. Поступово тут розмістили міський суд, казначейство, польське староство. Зараз же Домініканський монастир є одним із корпусів Володимир-Волинського профтехучилища.

Володимир-Волинський історичний музей

Володимир-Волинський історичний музей tochka.net

Володимир-Волинський історичний музей. Фото з сайту tochka.net

Володимир-Волинський історичний музей – один з найдавніших музеїв Волині. Перша музейна збірка у м. Володимирі-Волинському була створена при Братстві Святого Володимира, заснованому у 1887 році. Це було сховище для збереження старожитностей. Завідувачем Давньосховища і Головою Ради Братства був місцевий житель, дворянин, мировий суддя О.М.Дверницький. До Давньосховища надходили стародавні манускрипти, стародруки, предмети сакрального мистецтва, монети, археологічні знахідки.

Відомі уродженці міста

    • Стельмах Віктор Анатолійович— український поет, член Національної спілки письменників України.
    • Костюк Анатолій Антонович — український художник.
    • Філоненко Людомир Павлович — український музикознавець, педагог-піаніст, доктор філософії.

За інформацією з сайтів: tochka.net, Володимир-Волинський, Музейний простірigotoworld.com, Вікіпедія.

Ви дещо не врахували