Бердянськ

Область: Запорізька

Бердянськ — місто обласного значення в Україні, на півдні Запорізької області, на північному узбережжі Азовського моря. Відстань до обласного центру – 200 км.

У Бердянську є чимало красивих та мальовничих місць. Тут створені усі умови не тільки для гарного відпочинку, насолоди сонцем та морем, але і для знайомства з унікальними куточками південних степів України, де жили древні скіфи, відвідування місцевих музеїв та пам’яток.

Центр міста. Фото з zahidkurort.com

Центр міста. Фото з zahidkurort.com

11 січня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про оголошення природних територій міста Бердянська Запорізької області курортом державного значення».

Історія міста

Історія Бердянська розпочинається у 1824 році, коли генерал-губернатором краю графом Михайлом Воронцовим на Азов була відправлена експедиція. Її мета — визначити місце для нового морського порту, через який можна було б вивозити за кордон пшеницю. Керівник експедиції капітан Микола Критський виміряв глибину затоки та остаточно впевнився, що найкращого місця для будівництва морського порту на Північному Приазов’ї немає.

Вид на Бердянський порт. Фото з wikipedia.org

Вид на Бердянський порт. Фото з wikipedia.org

У 1827 році на березі Бердянської затоки розпочалося будівництво пристані. Саме цей рік і вважається роком заснування Бердянська. А 1 липня 1830 року відбулося урочисте відкриття порту. Навколо нього почало швидко розростатися селище, і вже у 1841р. порту були надані права і привілеї міста та офіційно закріплено назву Бердянськ. Вже на наступний рік місто стало центром Бердянського повіту, який був утворений на землях Дніпровського і Мелітопольського повітів Таврійської губернії.

З квітня 1862 року царем Олександром II був затверджений план повітового міста Бердянська, складений проектувальниками Одеси. За планом вулиці були прямі, що втікають до моря. Це планування збереглася до наших днів в центральній частині міста.

Заборонялося будувати будинки вище другого поверху. Прекрасні будівлі прикрашали місто: Зимовий театр, будівля міської управи (ратуші), готель «Брістоль» (нині Будинок культури заводу «Південгідромаш»), чоловічої класичної гімназії (нині головний корпус педагогічного інституту), Вознесенський собор, Лютеранська церква та інші.

Бердянський державний педагогічний університет. Фото з сайту osvita.com.ua

Бердянський державний педагогічний університет. Фото з сайту osvita.com.ua

В середині минулого століття в Бердянську основним «роботодавцем» все ще залишався морський порт. Завершилося будівництво хвилелому, який був прийнятий спеціальною комісією 24 березня 1869. Ця споруда з каменя довжиною 640 метрів з двома портовими вогнями на кінцях – покажчиками проходу в гавань, розташоване на відстані 859 метрів від берега, і понині вірно служить портовикам. В передвечірній час, коли за хвилелом закочується сонце, їм можна помилуватися з Приморської площі або з набережної на вулиці Горького.

Хвилеріз перед Бердянським портом. Фото з iloveukraine.com.ua

Хвилеріз перед Бердянським портом. Фото з iloveukraine.com.ua

Поголос про новий приморському портовому місті розносилась далеко за межами краю, за кордоном. Одне за одним виникали в Бердянську торговельні консульства Греції, Англії, Італії, Іспанії, Австро-Угорщини, Франції, Данії та інших держав. Зростаючу значущість порту підкреслювала в 1867 році пам’ятна книга Таврійської губернії: «Тепер уже немає сумніву, що для всього Азовського узбережжя Бердянський порт буде тим, що Одеса для чорноморських берегів».

У 1876 році на посаду градоначальника і начальника порту було призначено учасника Севастопольської оборони, контр-адмірала П. П. Шмідта – батька легендарного «червоного адмірала» Петра Шмідта, який очолив в 1905 році революційне повстання на крейсері «Очаків». Людина прогресивних поглядів, контр-адмірал П. П. Шмідт багато зробив для розвитку порту та міста.

У середині ХІХ століття інтенсивно розвивається промисловість та ремесла. Тут працювали 15 заводів із виробництва цегли, свічковий та пивоварний заводи, канатно-шпагатна, ковбасна та макаронна фабрики, 6 парових млинів, 15 підприємств з переробки риби, 200 зернових складів та 70 лавок купців. Наприкінці століття у місті були збудовані кам’яні причали, другий маяк, залізниця, переобладнано мол. Остаточно складається планування міста, риси якого збереглися і сьогодні.

bmr.gov.ua

bmr.gov.ua

Сонце, тепле море, піщані пляжі, лікувальні грязі лиманів кличуть людей у Бердянськ за здоров’ям та відпочинком. Так, у 1902 році міською управою було збудовано першу невелику грязелікарню. З тих пір курортна справа стала однією з пріоритетних та перспективних у розвитку міста.

Бердянськ розвивався як багатонаціональне місто, в якому немає етнічної ворожнечі. По сусідству мешкали німці-колоністи, росіяни, українці, євреї, італійці, болгари та греки. Вісім православних храмів, католицький костел, синагога, німецька лютеранська кірха, Зимовий театр та багато іншого говорять про багатство, насиченість духовного та культурного життя мешканців того часу.

У період Другої світової війни нацистські війська увійшли у Бердянськ 7 жовтня 1941 року та встановили режим жорстокої окупації. Тисячі бердянців були розстріляні та закатовані, відправлені на каторжні роботи. Через два роки 17 вересня 1943 року (ця дата відзначається з 1994 року як День міста) місто було звільнено. Відступаючи нацисти залишили після себе майже повністю зруйноване місто.

Цікаво, що протягом 19 років – з 1939 до 1958 року – Бердянськ називався Осипенко на честь загиблої льотчиці Поліни Осипенко.

У післявоєнні роки відновлення Бердянська іде швидкими темпами і він стає столицею Азовських оздоровниць та важливим промисловим центром.

bmr.gov.ua

bmr.gov.ua

Сьогодні Бердянськ — це місто обласного значення із населенням 118,4 тис осіб (станом на 2015 рік), перлина Північного Приазов’я, кліматичний та грязьовий курорт державного значення, різноманітне та водночас цікаве місто для відпочинку та оздоровлення.

Цікавинки міста

Культурно відпочити можна в п’яти музеях міста. Чудовим знайомством з Бердянськом стане відвідання Музею історії міста, що знаходиться неподалік від автостанції (вул. Дюміна, 15).

Дізнатися про видатних бердянців, історію та природу Приазов’я, а також побачити інтер’єри традиційних сільських хат ХІХ ст. можна в Бердянському краєзнавчому музеї (пр. Перемоги, 14).

Легендарній родині Шмідтів присвячений меморіальний будинок-музей П.П. Шмідта (вул. Шмідта, 8).

Майже на самій набережній розташувався невеликий музей «Подвиг» (вул. Свердлова, 10).

Зануритися у світ зображального мистецтва і малої пластики краще всього у художньому музеї ім. І. Бродського (вул. Маркса, 29).

Є в Бердянську і архітектурні перлини. Одна з найдавніших споруд міста і сьогодні радує око і, більш того, приносить велику користь всім, тим «хто в морі». Це 23-метровий Бердянський маяк. Його восьмикутна башта з червоною смугою посередині була зведена ще в 1837 році. У 1883 році він став одним з перших електричних маяків тодішньої Росії.

Маяк, фото з foto-planeta.com

Маяк, фото з foto-planeta.com

У 1869 році для захисту порту і міста від хвиль було споруджено хвилелом, довжиною 640 м. Ця кам’яна споруда з двома баштами по краях і зараз прикрашає вхід у порт.

Казковий замок нагадує будівля Бердянського державного педагогічного університету (1876 р.), що розташована через дорогу від парку П. Шмідта.

Давниною віє від караїмської кенаси 1850 року і від фамільного склепу-каплиці негоціанта Константинова на Кобозевій горі.

Кенаса. Фото з ua.igotoworld.com

Кенаса. Фото з ua.igotoworld.com

Бердянськ – це місто, в яке туристи перш за все приїжджають відпочивати на морі. Природа створила тут унікальні умови для відпочинку і оздоровлення: лагідне Азовське море, води якого влітку прогріваються до 26 градусів тепла, кілометри чистих мілкопіщаних пляжів, сульфідно-мулові грязі і мінеральні хлоридно-натрієві йодобромні підземні води, до складу яких входять органічні і неорганічні речовини, ферменти та вітаміни. Навіть в морській воді міститься понад 100 хімічних елементів, що під час купання потрапляють до нашого організму, даруючи йому ті речовини, які він потребує.

Перлина Бердянська – коса

Бердянська коса – це перлина міста. Вона омивається з двох сторін морем та нагадує величезне зігнуте вудилище довжиною 20 км. Із західної сторони – відкрите море та пляжі, зі східної – інший світ: мілководдя, очерети та острови, солоні озера…

brd.org.ua

brd.org.ua

Унікальність Бердянської коси полягає ще й у дивовижному поєднанні цивілізації з первозданною природою. Останнім часом на косі будуються нові сучасні готелі та реконструюються старі бази відпочинку. У той же час на оголовку коси зберігся первозданний природний ландшафт, там заповідник.

Рослинний світ коси налічує більше 300 видів рослин. І, звичайно, коса – це володіння птахів: чайок, куликів, качок, чапель… Азовське море – ідеальне місце для сімейного відпочинку. І найкращий куточок на узбережжі – це Бердянськ.

За останні роки у розвитку курортної інфраструктури міста зроблено великий крок уперед. 80 баз відпочинку, 14 готелів, 16 дитячих оздоровчих закладів, 6 санаторіїв пропонують номери та умови для гостей міста, як з помірними, так и з вельми вишуканими запитами.

Радять відвідати

Аквапарк «Мис доброї надії»

brd.ua

brd.ua

Він з’явився у місті у 2006 році, вважається одним з найбільших в Україні аквапарків.

Стилістика старовинного замку, екзотичні рослини, великий вибір гірок, прекрасне планування та багато іншого повністю занурюють в атмосферу казки та свята. До послуг відвідувачів представлені великий басейн з трьома вбудованими джакузі, 3,5 тисячі шезлонгів для відпочинку, кафе та ресторан. Є місця для відпочинку найменших відвідувачів із батьками, стоянка, що охороняється, медпункт, роздягальні, камери схову, душові, туалети. На території аквапарку встановлено 28 атракціонів-гірок для дітей та дорослих, 7 стартових комплексів, створено незалежну зону для найменших відвідувачів з батьками.

Зоопарк «Сафарі»

Відкрився у 2009 році на території, де нещодавно був пустир. На площі 2,5 га у просторих вольєрах під відкритим небом живуть близько 70 видів тварин, серед яких уссурійські тигри, амурські леопарди, африканські зебри та страуси, рідкісні карликові поні аппалуза тощо.

На території висаджені більше семи тисяч рослин. Із привезеного з Ай-Петрі каменю та вулканічної породи споруджена у вигляді альпійської гірки «Гора бажань». На території створені два озера – «Лебедина шия» та «Озеро рожевих пеліканів», а також невелике озеро-вольєр для нільських крокодилів.

Парк ім. П.П. Шмідта

Міський парк імені П.П. Шмідта – улюблене місце відпочинку бердянців, яке займає територію більше ніж 3,5 га. Міський сквер, заснований у 70 роки XIX століття, не випадково носить ім’я легендарного лейтенанта, адже у Бердянську чимало пам’ятних місць пов’язані з родиною Шмідта.

Його батько, начальник порту та міста у 1876-1886 роки, багато зробив для благоустрою, розвитку та перетворення Бердянська у торговельно-промислове місто, він же і став ініціатором створення міського скверу.

Храми муз та фестивальна феєрія

Berdyans'k_K.Marksa_29Колекція картин Бердянського художнього музею могла б стати прикрасою навіть столичної галереї. Це особлива культурна гордість бердянців. Своїми картинами та взагалі народженням Бердянський художній музей зобов’язаний видатному художнику часів СРСР Ісаку Бродському. Він подарував місту 230 робіт із своєї колекції.

А 7 листопада 1930 року у Бердянську відкрився художній музей. Зараз у його фондах нараховується більше чотирьох тисяч полотен. У рік 180-річчя Бердянська художній музей відчинив свої двері у новому сучасному приміщенні по вулиці Карла Маркса, 29 – воно вдвічі більше попереднього та знаходиться практично у центрі міста.

Цікаві експонати з давніх часів та до наших днів представлені у Бердянському краєзнавчому музеї. Він відкрився у 1929 році та нараховує сьогодні більше 60 тисяч музейних експонатів. У краєзнавчого музею є ще три філіали. Це музей «Подвиг», меморіальний дім-музей П.П. Шмідта та відчинений у вересні 2005 року музей історії Бердянська.

Приморська площа

minihotel.berdyansk.net

minihotel.berdyansk.net

Незабутні враження про відпочинок у Бердянську на все життя залишить прогулянка містом. У нашому місті добре розвинена індустрія відпочинку та розваг – є велика кількість кафе, барів, дискотек. З набережної можна здійснити прогулянку на швидкісному катері по Бердянській затоці, на пляжах вам запропонують усі види активного відпочинку – від спокійного катання на човнах та катамаранах, до екстремального – політ із парашутом, катання на «таблетці» та гідроциклі.

Влітку до Бердянська періодично приїжджають луна-парк, циркові трупи з гастролями. По пішохідних частинах проспекту Леніна, Приморській площі та набережній можна покататися на велорікшах, справжніх конях та прикольному паровозику. Увечері можна відпочити у барах, ресторанах, більшість з яких мають літні майданчики, що розташовані прямо на березі моря. Весело проходить час і у нічних клубах…

У Бердянську досить багато цікавих пам’ятників – це і слюсар дядя Вася, що виглядає із люка на центральній площі, та єдиний у світі пам’ятник азовському Бичку-годувальнику, і хлопчик рибалка на дамбі, і жаба, як символ людських пороків. На центральній площі також розташоване Крісло виконання бажань, сісти та загадати бажання на якому вважає своїм обов’язком кожен відпочиваючий. Взагалі цікавих пам’ятників у місті дуже багато, наприклад, пам’ятник дачникам біля центрального ринку, дитячому велосипеду на проспекті… всього і не перерахувати.

За інформацією з сайтів Бердянської міської ради, Запорізького обласного туристично-інформаційного центру, Вікіпедіїua.igotoworld.com 

Ви дещо не врахували