faktysvitu.com.ua
У 2014 році на заходи, спрямовані на залучення туристів до Луцька було виділено 70 тисяч гривень. Як свідчить статистика, торік Луцький замок прийняв менше відвідувачів, аніж у 2013 році. Звичайно, вплинула на це й ситуація в країні – військові дії та нестабільність курсу валют. Та в управлінні туризму і Центрі туристичної інформації та послуг сподіваються на ріст чисельності туристів у 2015 році.
По це йшлося під час засідання міськвиконкому 4 лютого.
Начальник управління туризму та промоції міста Наталія Бунда, переконує – статистика, якою володіє управління дає підстави для оптимізму. Оперуючи кількістю відвідувачів музеїв, Луцького замку та Центру туристичної інформації та послуг, вона навела й статистику: загальна відвідуваність музеїв зросла в 2014 році до 138 205 осіб. А ось в Луцькому замку торік побувало менше відвідувачів, аніж у 2013-му, на це вплинуло, вочевидь, скасування великої кількості фестивалів. Менше туристів стало поселятися в готелі міста. Натомість зросла відвідуваність центру турінформації – 1342 особи (в 2013-му їх було 1015). З них – 269 іноземців.
До Луцька приїздять туристи з Києва, Вінниці, Львова, Рівного, Житомиру. Також приїжджали на Волинь й іноземці – з Польщі, Білорусі, США, Литви.
У 2015 році в управлінні туризму та промоції міста планують розробити нові туристичні маршрути і надрукувати відповідну поліграфію; виготовити макет старого міста з шрифтом Брайля, влаштувати інформативні таблиці на в’їзді до міста; відкрити доступу туристів до вежі Чарторийських і підземелля, налагодити співпрацю між владою, бізнесом та громадою.
До слова, цього року Волинь відзначає 675 річницю від року сходження князя Любарта на Галицько-Волинський престол. І саме цій тематиці будуть присвячені заходи в місті.
Власне, щодо підземелля – одного з найцікавіших туристичних об’єктів міста, то тут є проблеми. Свого часу підземелля затопило. Однак, місто не може долучитися до його реконструкції, оскільки воно перебуває в постійному користуванні римо-католицької дієцезії, а міська рада не може вкладати туди кошти, пояснила Наталія Бунда.
Однак, перший заступник міського голови Святослав Кравчук зазначив: «Старе місто є мертвим. Поки працює ринок і їздять автобуси – там ходять люди, а потім воно порожнє. Старе місто може приваблювати людей, коли є суб’єкти підприємницької діяльності».
У відповідь Наталія Бунда поділилася своїм баченням розвитку Старого міста. Там, на її думку, варто створити умови для бізнесу, аби там можна було розмістити кав’ярні, готелі, та й нові музеї.
Крім того, треба переформатувати діяльність замку, відкрити нові експозиції, відкрити для доступу туристів вежі, як і зачинені, оновити виставкові стенди і розробити нові туристичні маршрутами, у тому числі – з театралізованими екскурсіями. Треба відкрити вежу Чарторийських, зберегти стародавню стіну, яка може от-от упасти, навести лад біля будинку архітектора Голованя і облагородити берег. Також потрібно спонукати підприємців, аби вони зробили вечірню підсвітку своїх закладів, розміщених там. Також необхідно, каже Наталія Бунда, розвивати подієвий туризм. Адже Луцьк – місто вихідного дня, і сюди люди приїжджатимуть на фестивалі, накшталт «Ніч у Луцькому замку», щоб знали наше місто не лише в Україні, а й за кордоном.
Довідка. Крім Верхнього замку, або ж, як його називають сьогодні, Луцького замку чи замку Любарта, у Луцьку був ще й Окольний (Нижній) замок. У його потужних мурах було вісім веж – чотири дерев’яні та чотири мурованих. До нашого часу збереглась лише одна із них – вежа Чарторийських, названа прізвищем її фундаторів.
Вежа Чарториських була побудована у XV столітті та збереглась до нашого часу без значних змін. Завдяки цьому вона продовжує захоплювати туристів. До вежі прилягає оборонний мур, декорований готичним ромбоподібним орнаментом із цегли:
