Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав” є одним з найбільших заповідників України. У його склад входить 371 нерухома пам’ятка історії й архітектури українського народу, 26 тематичних музеїв, у фондах яких зберігаються 166 000 експонатів.
Серед них колекції, що мають світове значення: 11 церковних споруд, 16 млинів, зібрання давньої кам’яної скульптури й похоронних саркофагів епохи міді й бронзи (69 од.), матеріали поселень трипільської культури, скіфського часу, Черняхівської культури, ікон ХVІІІ-ХХ ст. (1400 од.), зібрання стародрукованих видань, колекція козацького періоду (одяг, військове спорядження і зброя), етнографічні колекції.
Загальна площа заповідника – 3050 га, у тому числі 420 000 кв.м. експозиційної площі. До його складу входять території м. Переяслава-Хмельницького, його околиць та Переяслав-Хмельницького району, навколо яких визначені охоронні зони. Вони насичені різночасовими пам’ятками культури, які відображають понад тисячолітню історію міста та багатотисячолітню минувшину краю.
З початку ХІХ ст. на території, нині визнаній заповідною, проводяться археологічні дослідження.
Найбільш цікавими з наукової точки зору і з погляду музеєфікації пам’ятками археології є: поселення трипільської культури в м. Переяславі-Хмельницькому, на х. Комуна та в с. Веселе; унікальний комплекс різночасових пам’яток трипільської культури, епохи бронзи, скіфського часу, зарубинецької (вперше на території Переяслав-Хмельницького району були розкопані археологічні пам’ятки, що дали назву археологічній культурі – “зарубинецька”) і черняхівської культур; археологічні пам’ятки давньоруського часу в селах Ташань, Віненці, Пристроми, Циблі; могильники та поселення черняхівської культури в м. Переяславі-Хмельницькому, в с. Соснова та близько 400 курганів і 200 археологічних пам’яток різних епох і культур.
Заповіднику підпорядковано 163 пам’ятки. Серед пам’яток архітектури вирізняються унікальні, що мають національну цінність: Вознесенський собор 1696-1700 рр., збудований коштом гетьмана Івана Мазепи, дзвіниця Вознесенського монастиря 1776 р., Переяславський колегіум 1753 р., Михайлівська церква 1666 р., збудована на залишках Михайлівського собору XI ст., будинок і садиба переяславського лікаря А.Козачковського, 1820 р., де в 1845 та в 1859 роках жив і творив великий український поет Т.Г.Шевченко.
Заповідник також опікується пам’ятками міста XIX – поч. XX століть, розташованими на його території.
Під охороною Заповідника знаходиться територія історико-археологічного комплексу давньоруського Переяслава, з його дитинцем, окольним градом та пам’ятками. В заповідній зоні дитинця та окольного граду розкопані і досліджені археологами пам’ятки : Єпископські ворота XI ст., Єпископський палац XI ст., Спаська церква XI ст., церква св. Федора XI ст., Успенська церква XII ст.
У складі заповідника 26 тематичних музеїв різних профілів: історичний, археологічні, літературні, етнографічні, технічні. Основний музейний фонд заповідника складає 170848 одиниць зберігання. Серед них: унікальна археологічна колекція, колекція козацького періоду XVI – XVII ст. (1800 од.), колекції стародруків XVI – XVIII ст. (10 тис. од), ікон XVIII – XX ст. (1400 од.), етнографічні колекції.
