Берислав – місто районного значення в Херсонській області, розташоване на річці Дніпро на правому березі Каховського водосховища за 77 км від обласного центру.
У місті збереглися залишки фортечних мурів XV-XVII ст., унікальна пам’ятка дерев’яного культового зодчества запорозьких козаків – Введенська церква. А неподалік від Берислава – залишки Кам’янської Січі, однієї з останніх в історії українського козацтв.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 р. № 878 Берислав внесено до Списку історичних населених місць України як найдавніше поселення Херсонської області.
Історія міста
На околицях міста розкопано залишки шести великих і культових кам’яних споруд скіфо-сарматського поселення перших віків н.е, виявлено предмети характерні для черняхівської культури.
На території сучасного Берислава в 3-4 ст. н.е. розташовувалась столиця Остготського королівства Данпарштадт, в кінці 14 ст. – резиденція хана Тохтамиша – Догангечіт, 15 ст. – переправа через Дніпро, литовська фортеця й державна «Вітовтова митниця».
У 1484 р. тут побудована турецька фортеця Газі-Кермен, згодом переіменована в Кизи-Кермен (у перекладі означає «Дівоча фортеця»). Походи запорожців на Кизи-Кермен очолювали кошовий отаман Іван Сірко в 1670 р., полковники Семен Палій та Ілля Новицький.
Руїни Кизи-Кермена. Фото з сайту doroga.ua
У 1695 р. українські козацькі полки гетьмана Івана Мазепи та російські війська воєводи Шереметєва спільними зусиллями взяли фортецю. За умовами Константинопольського мирного договору 1700 вона мала залишатися незаселеною. Проте, місто фактично продовжувало існувати як значний пункт транзитної торгівлі і заселялося переважно переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній.
Руїни Кизи-Кермена. Фото з сайту doroga.ua
Через рік після анексії Кримського ханства Російською імперією, у 1784 році на руїнах цього колишнього укріплення було засновано місто Берислав («бери славу»). Бериславський район засновано у 1923 році.
Пам’ятки міста
У місті збереглися залишки фортечних мурів XV-XVII ст. У 1996 р. на місці Кизи-Кермен встановлено пам’ятний знак на честь здобуття фортеці козаками у 1695 р. – дзвін та меморіальний хрест на честь формування Чорноморського (Кубанського) козацького війська в 1784-87 рр.
travelua.com.ua
Унікальна пам’ятка дерев’яного культового зодчества запорозьких козаків – церква Введення в храм Пресвятої Богородиці 1726 р.
thecity.com.ua
Ця церква була зведена у прикордонній запорізькій фортеці Переволочна (зараз – біля м. Верхньодніпровська Дніпропетровської обл.), мала назву Воскресенська і була перевезена на плотах до Берислава у 1784 р. та зібрана без жодного цвяха.
travelua.com.ua
В Бериславі церква була переіменована на Введенську і освячена на новому місці. Після побудови у центрі міста кам’яного Воскресенського собору була ще раз перенесена на околицю, де знаходиться й нині. В церкві зберігається старовинний дерев’яний хрест та Євангеліє 1697 р.
В церкві є чудотворна ікона, яка за легендою має завжди знаходитись тут, а того, хто винесе її за межі храму чекає прокляття для всього роду.
Цікаво про церкву Введення в храм Пресвятої Богородиці:
“1726 г., месяца мая получен указ от господина полковника Ивана Ларионовича церковь строити. Плотников наняли 5 человек; дал господин полковник вышеупомянутым плотникам за строение церкви 30 руб. готовых денег, запасу 6 четвертей муки иржаной, гречаного (Надо подразумевать борошно) 3, пшона 3, сал 3 калаша, солы 4 пуда, баранов десять, кунтуш в три руб. и прочая, да притом робили-б гварнезонные работники человеков 15, горелки 10 ведр + десять (два слова нельзя разобрать)… денег рублей девять”. (Записки Одесского Общества Истории и Древностей. – Од., 1844, т. 1, с. 606).
Братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. з меморіальною каплицею (виїзд з міста в сторону Великої Олександрівки). У братській могилі на військовому кладовищі знайшли останній притулок 532 солдатів, моряків та козаків. До наших днів збереглися два кам’яні хрести та каплиця, зведена у романському стилі у пам’ять захисників Севастополя.
Братська могила героїв Кримської війни 1853-1856 р. Фото з wikimapia.org
Кам’янська Січ
Якщо оперувати сучасними поняттями, то Кам’янська Січ була адміністративним та військовим центром українського козацтва. Розташовувалася вона у гирлі річки Кам’янки, яка впадає у Дніпро. У наш час археологічні залишки Кам’янської Січі знаходяться на території села Республіканець Бериславського району.
Заснували цю січ у 1709 році після знищення військами Російської імперії Чортомлицької Січі. Саме сюди приїхали козаки на чолі з кошовим отаманом Костем Гордієнком після Полтавської битви.
Важливо знати, що Кам’янська Січ перебувала під захистом турецького султана, тож це давало певні гарантії, що імперські війська не стануть нападати на козаків.
Не секрет, що Петро І мав на меті винищити все українське козацтво. Тож у 1711 році він посилає на Січ декілька своїх полків та гетьманські полки, які підпорядковувались Івану Скоропадському.
Кам’янські козаки змушені були відступити до кордонів тогочасного Кримського ханства і заснувати там нову січ – Олешківську. Через три роки по смерті Петра І, у 1728 році, козаки повертаються до Кам’янської Січі.
Розкопки показали, що Січ мала ремісниче передмістя. Тут козаки займалися гончарством, литтям кольорових металів тощо. Також на самій території стояла церква Покрови Пресвятої Богоматері, були також різні майстерні, курені, шинки та постоялі двори. У козаків було право брати мито з товарів, які доставлялися кораблями по Дніпру та Бугу.
Простояла Кам’янська Січ до 31 березня 1734 року. Це дата виходу козацтва з-під протекторату турецького султана. Після цього козаки знайшли собі притулок на річці Підпільній. Ця Січ стала однією з останніх в історії українського козацтва.
Що зараз можна побачити на місці Кам’янської Січі
На початку ХХ ст. на місці Кам’янської Січі велися археологічні роботи під керівництвом Дмитра Яворницького та Віктора Гошкевича. Також їхню справу в 1989 році продовжили науковці з Інституту археології АН УРСР та співробітники заповідника на острові Хортиця. Завдяки цим науковим дослідженням було встановлено межі тогочасної Кам’янської Січі, руїни куренів, передмістя, де були крамниці, шинки та майстерні.
ua-travels.in.ua
Винний льох. ua-travels.livejournal.com
Кам’янська Січ двічі руйнована російськими військами в 1711 і в 1734. Зараз тривають археологічні розкопки залишків укріплень. Пізніше на місці Січі був побудований маєток пана Агаркова.
Збереглися в напівзруйнованому вигляді стайні, винні льохи, басейн, штучний ґрот на схилах Дніпра, який селяни називають «панською курилкою».
Також було досліджено козацький цвинтар, де є могила Костя Гордієнка. Хрест на його могилі хоч і пошкоджений, проте зберігся до наших днів.
wikimapia.org
Якщо хочете застати цю пам’ятку козацької доби – поспішайте, бо вона поступово розмивається водами Каховського водосховища.
Панорама «Кам’янської Січі» і пам’ятник кошовому Костю Гордієнку. Фото з сайту pravda.ks.ua
У 2015 році землевпорядники Херсонщини розпочали підготовчі роботи зі створення національного природного парку «Кам’янська Січ». Наразі уточнюється та поновлюється інформація стосовно власників та користувачів земельних ділянок, котрі планується включити до національного парку природного парку «Кам’янська Січ» згідно з наявною експлікацією земель та орієнтовних меж на території Бериславського району Херсонської області. Йдеться про близько 8385 га земель водного фонду, 3344,3 га земель сільськогосподарського та 1525,4 га земель лісогосподарського призначення.
За інформацією з сайтів Мандрівка Україною, IGotoWorld.com, Херсонської обласної універсальної наукової бібліотеки ім.. Олеся Гончара, Вікіпедії
