Незмінним ініціатором та організатором усіх акцій загальнонаціонального проекту «7 чудес України» є відомий громадський та політичний діяч Микола Томенко та його Фонд «Рідна країна».

Україна: країна, яку ми любимо, держава, якою ми гордимося

Загальнонаціональний проект “7 чудес України” задумувався як прагнення показати українцям і світу історично значиме, архітектурно витончене, туристично привабливе, одним словом – красиве та унікальне обличчя держави, в якій ми живемо.

Тут не хотілося згадувати традиційних пояснень сумних сторінок історії нашої країни. Ми, навпаки, прагнули продемонструвати велич української історії не лише у формі гіпотез і казкових легенд, а по факту.

Таке бажання було не тільки в ініціаторів акції “7 чудес”. Це прагнення українських інтелектуалів, патріотів та звичайних громадян, що протягом багатьох століть в силу різних обставин були розкидані по різних країнах, писали різними мовами, але гордилися як українським походженням, так і своєю українськістю.

Не вперше спробую довести, що для непростої української історії патріотизм – це не лише вміння говорити українською мовою чи повага до української держави, точніше, до інститутів держави. Патріотизм – це стан радше емоційний, аніж раціональний. Я спробував це сформулювати у формулі “Любити Україну – означає любити свою малу батьківщину серцем, а свою країну (державу) – розумом”. Не можна розпорядженнями влади змусити громадян любити Україну, її історію та культуру. Любити і шанувати можна лише те, що поважаєш і чим гордишся.

Презентуючи справжню давню Україну не можна не згадати про пам’ятки, які зафіксували поселення знаних грецьких колоній на етнічній території України. А розмірковуючи про місію та унікальність України, безумовно, розуміємо геополітичне й історичне призначення нашої держави, зокрема, в утримуванні християнських цінностей Європи. Недаремно в Ватикані (Собор Святого Петра) знаходимо зображення княгині Ольги, яка стала піонером християнізації Русі. А згодом керівники Київської Русі та козацької держави утримували європейські і християнські цінності не лише від кочових народів, а й від іншої віри. Згодом цю ж місію Україна виконувала, захищаючи Європу від більшовицької світової диктатури пролетаріату.

Отож, визначне місце в представленні України повинна займати знаменита доба Київської Русі як епоха однієї з наймогутніших європейських держав тих часів, легенди і цінності якої тишком-нишком “приватизує” Росія.

Шукаючи чудеса України, не можна оминати увагою маловідомий як українцю, так і іноземцю історичний період існування нашої країни в період Галицько-Волинського та Великого Литовського князівств. А знаменитий період козаччини варто продемонструвати не лише з боку войовничості цієї доби, а й в освітньому, архітектурному та духовному планах.

Не менш значимим варто називати і період ХІХ-ХХ ст., коли національна еліта, незважаючи на перебування України у складі інших держав, спромоглася себе реалізувати в науці, освіті та культурі. Історично важливим є і період існування Української держави 1917-1920 рр., який здебільшого знаний політично, а не гуманітарно.

Не варто також забувати і про радянську історію, яка на українській території залишила не лише рубці від трагедій, репресій чи голодоморів, а й численні пам’ятки науки, освіти та архітектури. Недаремно Будинок державної промисловості в Харкові, розташований на одній із найбільших площ у світі (площі Свободи) і під час будівництва якого більшість трудомістких процесів виконувалися руками 5000 робітників, увійшов до переліку найкращих досягнень сучасної архітектури.

В період української незалежності активно почалося заповнення заборонених раніше тем нашої культури та історії. Чого варті лише зібрані за останнє десятиліття колекції ікон в Олеському замку на Львівщині або унікальна колекція писанок не лише з різних областей України, а й з інших країн у єдиному у світі Музеї “Писанка” на Івано-Франківщині.

Акція «7 чудес України» засвідчила, що всю унікальність та багатство нашої країни нереально обмежити лише історичними чи архітектурними об’єктами. Тому Оргкомітетом акції було прийнято рішення розвинути ідею «чудесності України» долучивши до цієї справи більше людей, кому небайдужа наша країна, та запропонувавши українцям обрати визначні пам’ятки у різних сферах – природі, туризмі, культурі, архітектурі, релігії тощо.

Ми свідомо залишали у списку номінантів на чудеса України об’єкти, які є надзвичайно важливими для формування позитивного образу України, але є дещо призабутими центральною та місцевою владою. Адже треба привернути увагу і до їх відродження, розвитку туристичної інфраструктури, щоб ці пам’ятки можна було відвідувати не тільки українським, а й іноземним туристам.

Серед переможців акції – представники з усіх регіонів України. І це ще раз доводить, що наша держава має такий потенціал, якому може позаздрити будь-яка країна!

На жаль, попри доступність та відкритість інформації, середньостатистичний українець знає про те, що Україна має багату культуру та цікаву історію, але йому бракує конкретних знань про перлини вітчизняної історії, культури, архітектури, туризму тощо. Ідея віднайти 7 чудес України не є новою, про неї говорили багато. Проте, амбітність нашої мети полягала в тому, щоб ВТІЛИТИ ЇЇ В ЖИТТЯ!