Володимир-Волинський як одне із найстаріших міст України має чим пишатись. Славетний сивочолий Володимир гордо здіймається над волинським градом, нагадуючи про свою значимість. Місто і нині звуть княжим, ще з тих давніх часів, коли були городища, величні церкви і дзвінкоголосі дзвони.
Перша згадка про Володимир-Волинський зафіксована на сторінках «Повісті минулих літ» у 988 році. Тоді київський князь Володимир Святославич передав місто в удільне володіння одному зі своїх синів, Всеволоду. Місто назвали на честь князя київського Володимира Великого.
Давня назва міста — Ладомир, а Володимир – називалось до російської окупації наприкінці XVIII ст. Нова влада перейменувала місто на Володимир-Волинський, щоб відрізнити його від російського Владимира на Клязьмі. За умовами Ризького мирного договору 1921 року місто увійшло до складу Польщі. Нова влада змінила назву міста, яке з 3 червня 1922 до вересня 1939 називалось Włodzimierz (Влодзімєж, Володимир). Більшовицька влада у вересні 1939 року назвала місто Володимир-Волинськ (пол. Włodzimierz Wołyński), а у 1944 році після вигнання гітлерівців повернула назву російського періоду — Володимир-Волинський.
Історичні споруди
Миколаївська церква
В 1780 роцi у Володимирi-Волинському була побудована каплиця св.Iосафата Кунцевича на кошти унiатського єпископа Порфирiя Скарбки Важинського. Каплиця побудована на мiсцi, де стояв будинок батькiв Iосафата Кунцевича. У 1800 роцi каплицю передано православнiй церквi i освячено iменем св.Миколая. В 1910р. церква виконувала функцiї цвинтарної каплицi, з 1914 до 1939 рокiв використовувалась, як парафiяльна. В архiтектурному планi – це типова одноповна безкупольна двокамерна церква, типова для архiтектури України та Польщi 17-18 столiть.
Костел Iоакiма та Анни (монастир капуцинiв)
Перший костел Iоакiма та Анни побудований у 1554 роцi з дерева на пожертвування княгинi Анни Збаразької в 1751р. костел передано ордену капуцинiв. Кам’яний костел був побудований в 1752 роцi на мiсцi згорiлого дерев’яного. Кiлька разiв вiн горiв i знову вiдбудовувався. Так, наприклад, в 1853 роцi знову перебудовуються куполи веж костелу, сама будiвля була покрита бляхою i пофарбована. Костел Iоакiма i Анни побудований в стилi провiнцiйного пiзнього барокко ( Вiленське барокко). Це тринефна базилiкальна двовежова споруда з двоярусним центральним i одноярусними бiчними нефами. У 14 столiттi на хорах були розмiщенi невеликий дев’ятиголосний орган, нинi втрачений. За легендою, в 1794р. у монастирi капуцинiв були захованi державнi коштовностi Речi Посполитої.
Христорiздвяний собор ( колишнiй костел єзуїтiв Серце Iсуса)
Костел побудований в межах старого (окольного) мiста. Його схiдний тильний фасад виходить до заболоченої мiсцевостi. В 1718 р. Його будiвництво тривало 15 рокiв. У 1762 р. мiсiя отримала статус монастиря. В 1770 р. костел освячено пiд назвою “Серце Iсуса”. В 1773р. буллою папи Климента IХ орден єзуїтiв був скасований, а всi заклади ордену на територiї Польщi i Росiї закритi. В 1782р. Комiсiя Народної освiти передала право на костел ордену Василiан, а в 1840 р. внаслiдок переведення ордена у православ’я, монастир став православним (чоловiчим). З 1891року храм був резиденцiєю православних єпископiв. В 1921 роцi монастир i церкву передають римо-католицькiй єпархiї. Пiд час вiйни (1941-1945 р.р.) костел було пошкоджено вибухом бомби, а пiсля вiйни взято пiд охорону, як пам’ятник архiтектури. З 1983 р. почато ремонтно-реставрацiйнi роботи, побудовано в стилi пiзнього бароко. Костел однонефний, фасад має хвилясту форму, центральна пладина його вигнута, вежi виступають.
Собор Успiння Пресвятої Богоматерi
Побудований князем Мстиславом Iзясловичем в 1156-1160 роках. У цьому ж соборi вiн був i похований, про що свiдчить Iпатiвський лiтопис. При взяттi Володимира татаро-монголами в 1240 р. церква була “исполнена трупьями”, але як видно сильно не постраждала. Це єдина церква, яка збереглася з домонгольського часу на Волині. Храм служив усипальницею Волинських князiв та єпископiв. Тут похованi Василько Романович, його дружина Олена, його син Володимир Василькович. Успенський собор грав роль головного храму Волинi i в XIV i в XV столiттi. В 1491р. його було пошкоджено та пограбовано пiд час нападу татар, та вже в 1494 роцi вiдновлено. Тодi ж був побудований i єпископський замочок. В 1805 р. були невдалi спроби вiдновлення храму, але лише в 1885 р. почалася реальна дiяльнiсть по вiдновленню древнього храму. Стiни храму складенi з цегли (4,5х22х35,2см), так званi “плiнфи”. Деякi мають на поверхнi хвилястi полоси “розчеси”. Розчин вапняний, рожевий. Пiдлога встелена керамiчною плиткою прямокутної трикутної та ромбовидної форми, жовтого, зеленого, темно-коричневого i темно-синього кольорiв. При дослiдженнi було виявлено залишки фрескового розпису.
Церква св.Василiя (ротонда) ХІІІ-ХVст.
За мiсцевими переказами князь Володимир, повертаючись з походу проти бiлих хорватiв в 992 р., зупинився в м.Володимир-Волинському, i тут в подяку Богу за вдалий похiд, наказав кожному iз своєї дружини принести по однiй цеглинi i таким чином за один день спорудив храм, який в честь його християнського iменi був освячений в iм’я святого Василiя. Коли i ким побудована нинiшня церква, невiдомо. На шифернiй дошцi, вмонтованiй в стiну з пiвнiчної сторони уцiлiв слов’янський напис, настiльки незрозумiлий, що з нього можна розiбрати тiльки три слова ” Помози Боже… княж” i число “670г”, що вiдповiдає 1194року. В 1844 роцi казною були видiленi грошi на вiдновлення церкви. Тодi ж з захiдної сторони була прибудована невелика кам’яна дзвiнниця, а церква i погост обнесенi кам’яною стiною. З давнього майна церкви зберiгся образ Св.Богоматерi, що був перенесений з (мiсцевої) Введенської церкви, яка знаходилась поруч i згорiла в 1859р. Василiанський монах Iгнатiй Кульчицький в своїй книзi “Specimen Ecclesiae Ruthenicis” (виданa в Римi у 1734р.) пише, що образ цей привезено з Грецiї, але коли та ким, невiдомо. Археологiчнi знахiдки бiля церкви – цегла, фрагменти рожевого цементу, шматки каменя з орнаментом, вказують на те, що на мiсцi Василiвської церкви iснувала бiльш рання споруда, деякi її частки ймовiрно були використанi при побудовi iснуючої церкви. Пiдтверджують дану версiю археологiчнi вiдкриття. Поруч св.Василiвської церкви в 1955 роцi в скверику, за кiлька крокiв вiд ротонди, професором М.Каргером були викопанi руїни невiдомого храму.
Домініканський монастир (1789)
Домініканський монастир був заснований в 1497 році великим литовським князем Олександром Ягеллончиком, а нинішній оборонний монастирський комплекс з Троїцьким костелом споруджений у 1789 році. Костел згорів під час великої пожежі в XIX столітті, а інші споруди монастиря, повністю позбавлені декору, були пристосовані для міських потреб. Поступово тут розмістили міський суд, казначейство, польське староство. Зараз же Домініканський монастир є одним із корпусів Володимир-Волинського профтехучилища.
Володимир-Волинський історичний музей
Володимир-Волинський історичний музей – один з найдавніших музеїв Волині. Перша музейна збірка у м. Володимирі-Волинському була створена при Братстві Святого Володимира, заснованому у 1887 році. Це було сховище для збереження старожитностей. Завідувачем Давньосховища і Головою Ради Братства був місцевий житель, дворянин, мировий суддя О.М.Дверницький. До Давньосховища надходили стародавні манускрипти, стародруки, предмети сакрального мистецтва, монети, археологічні знахідки.
Відомі уродженці міста
- Стельмах Віктор Анатолійович— український поет, член Національної спілки письменників України.
- Костюк Анатолій Антонович — український художник.
- Філоненко Людомир Павлович — український музикознавець, педагог-піаніст, доктор філософії.
За інформацією з сайтів: tochka.net, Володимир-Волинський, Музейний простір, igotoworld.com, Вікіпедія.