Як свідок історичних подій Золочівський замок є однією з найвизначніших пам’яток культури й оборонної архітектури на теренах галицької землі.

Розміщений на невисокому пагорбі в заплаві двох річок, Золочівський замок свого часу слугував як для оборони, так і для житла. У 1634-1636 роках за проектом невідомого архітектора його спорудив Яків Собеський, батько Яна Собеського – короля Польщі. У 1686 році на замовлення короля Яна ІІІ Собєського замок був оновлений і оздоблений творами мистецтва. В’їзна вежа, Китайський палац, великий житловий палац творять прекрасний ренесансний ансамбль замку.

У другій половині XVII століть Золочівський замок неодноразово зазнавав козацьких, татарських, турецьких нападів та облог. Від багатого спадку замку у 1801 році залишилося небагато, серйозних втрат та руйнувань він зазнав і в ХХ столітті: у замку кілька разів змінювались власники, поки він не став власністю держави. Впродовж віків Золочівський замок був і фортецею, і королівською резиденцією, і панською садибою, і навіть тюрмою та навчальним закладом.

Однак, структура замку, що сформувалася протягом XVII століття, без суттєвих втрат збереглася до наших днів. На замковому дворі розташований Великий палац, де розміщена експозиція інтер’єрів ХVІІ століття та зали історії. Прекрасно збереглася і дань моді ХVІІІ століття – Китайський палац, який є одним з небагатьох зразків східної архітектури на українських землях. Нині в ньому розташована експозиція Східних культур (мистецтво Японії, Китаю, Індії, Єгипту).

Для написання статті було використано інформацію з книги “Замки та фортеці” (2007р.м.Київ, “Мистецтво”).